Організація науково-методичної роботи в комунальному закладі
«Загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів №18 Вінницької міської ради»

​Педагогічний колектив нашої школи все яскравіше відшліфовує свій творчий почерк. Сьогодні ми нагадуємо самобутній і яскравий ансамбль талановитих зірок. Ці зірки, безперечно, різної величини, та усіх їх єднає одна чудова риса: вони постійно горять, світяться, дарують тепло та мудрість. Стало вже доброю заповіддю: вмієш сам – навчи іншого, поділись власним досвідом з колегою – станеш удвічі багатим. У нашій шкільній практиці є багато цікавих і різноманітних форм підвищення професійної майстерності, вдосконалення методичної вправності. Це взаємовідвідування уроків, робота методоб’єднань, самоосвіта, уважне ставлення до творчих знахідок кожного вчителя, узагальнення й розповсюдження передового досвіду. Вчитель – це володар пера і слова, які він проносить через біль і радість, роздуми й втому, через свою безмежну любов до учнів. Кожен наставник нашої школи – яскрава і неповторна самобутність зі своїм професійним почерком і власними, нехай і маленькими відкриттями в педагогіці.

• звичайний учитель – подає матеріал;
• гарний учитель – пояснює його;
• талановитий учитель – пояснює і показує;
• геніальний учитель – дарує натхнення.

Якщо Ви вдало оберете труд і вкладете в нього свою душу, щастя саме відшукає Вас. Буває, у вчителя знань – глибокий колодязь, дна не достати. Вода – чиста і крижана, аж зуби ломить. А діти тієї води майже не п’ють. Коли ж п’ють, то дуже мало – краплини. Справжній наставник той, у кого знань і умінь колодязь, а біля того колодязя ще й срібне відерце. Реформування освіти на засадах особистісно орієнтованої педагогіки має на меті перетворити навчальний заклад у храм творчості, вдихнути в його стіни атмосферу новаторського пошуку, натхненної праці. Одним із аспектів оптимізації навчально-виховного процесу є активізація творчих здібностей учителів. Адже сьогодення вимагає творчого педагога, формування саме такого вчителя є одним із завдань методичної роботи, яка буде дієвою лише тоді, коли її ситема творча, «жива», позбавлена формалізму. За А.Дістервергом, без прагнення до творчої, наукової роботи вчитель потрапляє до трьох педагогічних демонів: механістичності, рутинності, банальності, він дерев’яніє, кам’яніє, опускається, а навчання перетворюється на натаскування і дресирування. До творчості вчителя спонукає й сьогоднішній учень – розвинена і нестандартна особистість, вимоглива до свого наставника. Крім того, творчий характер закладений у самій суті вчительської професії. Дії педагога не копіюють попередні, динамізм навчально-виховного процесу вимагає від нього пошуку в кожному конкретному випадку нового оптимального рішення. Творчість учителя виявляється насамперед у прагненні та вмінні постійно вдосконалювати свою майстерність, творчо застосовувати надбання передового досвіду, досліджувати свою роботу і роботу колег. Саме тому шляхом розвитку творчості педагогічного колективу має йти й модернізація форм методичної роботи в закладі. Щоб залучити вчителів до творчої роботи, адміністрація вирішує ряд організаційно-педагогічних питань: виявити творчі нахили педагогів, вивчити їхні потреби та можливості, сприяти формуванню зацікавленості в сучасних наукових ідеях, науково-дослідницькій роботі. Важливу роль у цьому відіграє і використання нетрадиційних форм та прийомів методичної роботи: методичний фестиваль, панорамний урок, методичний діалог, методичний ринг, методичний аукціон, психолого-педагогічний семінар тощо. Усе це сприяє неперервному самовдосконаленню кожного вчителя, всебічному розвитку його творчих здібностей. Методична робота в школі – це спеціальний комплекс практичних занять, які базуються на досягненнях науки, передового педагогічного досвіду, направлений на всебічне підвищення компетентності і професійної майстерності кожного вчителя, розробку та впровадження нових технологій навчання і виховання, створення і поширення педагогічного досвіду. Найбільш раціональним є системний підхід до планування та керування методичною роботою, який передбачає відображення методичної роботи у всіх видах планування навчально-виховної роботи в школі в тісному взаємозв’язку з планами діяльності її структурних підрозділів.

Широкий спектр напрямків методичної роботи:

• вивчення нормативно-правових документів профілізації освіти;
• інформація про досягнення сучасної педагогічної науки;
• залучення вчителів до творчої та експериментальної діяльності;
• опанування та впровадження сучасних інтерактивних технологій;
• впровадження передового педагогічного досвіду;
• розвиток традиційних і пошук нових високоефективних форм методичної роботи;
• удосконалення методики сучасного уроку.

Методична рада – колективний орган управління науково-методичною роботою школи, який працює за головними напрямками:

• створення методичного середовища, яке сприяє розвитку творчих здібностей вчителя, його професійному самовдосконаленню;
• ознайомлення з елементами сучасних освітніх технологій;
• розширення сфери знань вчителів щодо проведення уроку з особистісно-орієнтованою спрямованістю.

Традиційною формою організації методичної роботи є методичні об’єднання, які ведуть змістовну організаційно-методичну роботу з вчителями та учнями, створюють сприятливі умови для продуктивного обміну думками, налагоджені наступності у роботі та доцільного розвитку доручень між учителями. Важливим питанням є планування ефективності внутрішкільної методичної роботи.

Методична робота в школі планується, виходячи з основних принципів:

• відповідність системи внутрішкільної методичної роботи сучасному соціальному замовленню суспільства і держави;
• системність, цей принцип вимагає підходу до методичної роботи як до цілісної системи, оптимальність якої залежить від єдності мети і завдань змісту, форм і методів роботи з педагогічними кадрами, від спрямованості на високі кінцеві результати;
• комплексність, яка передбачає єдність і взаємозв’язок усіх сфер і напрямків підвищення кваліфікації педагогічних кадрів;
  системність, послідовність, наступність, безперервність, масовість, які передбачають всебічне охоплення педагогів різними формами роботи протягом року, перетворення її на частину системи безперервної освіти;
• творчий характер, максимальна активність діяльності педагогів;
• конкретність, урахування особливостей школи, учителя, диференційований підхід до педагогів;
• спрямованість на виділення основного, суттєвого у підвищенні кваліфікації вчителя;
• єдність теорії і практики за загальної практичної спрямованості;
• оперативність, мобільність;
• колективний характер;
• створення сприятливих умов для ефективної методичної роботи і творчих пошуків педагогів.

У пошуках свого стилю, своєї системи методичної роботи педколектив пройшов великий (25 років!) та цікавий шлях, поєднавши традиційне та нове, те, що вже працює багато років, і те, що вперше було створено в нашій школі. З традиційних, добре відомих форм методичної роботи, увійшли в практику цільові семінари і семінари-практикуми, круглі столи та педконференції, наставництво та педагогічні практикуми. Новими методичними формами роботи в школі стали:

1. Декадники представництва методичних об’єднань.
2. Тижні молодого вчителя.
3. Презентації сучасного педагогічного досвіду.
4. Відкриті уроки всіх вчителів МО з наступним обговоренням і розробкою рекомендацій, як із роботи окремих педагогів, так і з напрямків роботи МО.
5. Виставки методичних розробок вчителів МО, ярмарки ідей.

Колективними формами методичної роботи є:

Відкриті уроки – одна з колективних форм методичної роботи, їх мета – підвищення майстерності всіх учителів. Основні завдання відкритих уроків: упровадження в практику учителів передового педагогічного досвіду і результатів досліджень педагогічної науки, спрямованих на розв’язання завдань, що стоять перед національною школою. Під час аналізу й обговорення відкритих уроків необхідно забезпечити цілеспрямованість обговорення, науковість аналізу, принциповість, поєднану з доброзичливістю у критичних зауваженнях, поєднання аналізу уроку з практичними рекомендаціями, підведення його підсумків кваліфікованими спеціалістами. Взаємовідвідування вчителями уроків – має істотне значення у підвищенні педагогічної майстерності вчителів. Якщо молодий і недосвідчений учитель відвідає урок, що його проводить старший колега, то він може збагатити свій методичний багаж. Якщо ж досвідчений педагог відвідає урок менш досвідченого колеги, то зможе порадити йому, як удосконалити той чи інший момент уроку. Можливо, й досвідчений педагог знайде щось корисне для себе у молодшого колеги. Предметні методичні об’єднання вчителів – центр методичної роботи, вивчення і втілення досягнень теорії та передового досвіду в практику навчання конкретних навчальних дисциплін. Методичні об’єднання заслуховують і обговорюють доповіді з найактуальніших питань навчання і виховання, нову фахову літературу, організовують взаємовідвідування уроків, проведення й обговорення відкритих уроків, виготовлення наочності, застосування технічних засобів навчання. У їх компетенції – організація консультацій для молодих учителів, заслуховування звітів учителів про виконання індивідуальних планів самоосвіти. Семінар-практикум – продуктивна форма методичної роботи. Цінність його в тому, що вчителі самостійно опрацьовують педагогічну літературу з обговорюваної проблеми, аналізують власний досвід. Опрацьовані матеріали учасники семінару-практикуму оформляють у вигляді рефератів або доповідей. Педагогічні читання – сприяють підвищенню педагогічної майстерності вчителів. Мають на меті узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду і проводяться з актуальної педагогічної тематики. Отже, методична робота – це систематична, цілеспрямована, колективна й індивідуальна діяльність педагогів з підвищення наукового і загальнокультурного рівня, вдосконалення психолого-педагогічної підготовки і професійної майстерності.

Зміст:

• відношення цінностей особистості кожного вчителя;
• удосконалення професійної майстерності;
• підвищення педагогічної культури та педагогічної техніки;
• оволодіння інноваційними методами навчання та виховання

Форми:

• курси підвищення кваліфікації;
• предметні м/о;
• проблемні семінари;
• психолого-педагогічні семінари;
• індивідуальне наставництво;
• конкурси «Вчитель року», «Виховник року»,
• «Методичний кабінет року»;
• конкурс «Ярмарок фахових сподівань»;
• конкурс «Творча скарбничка»;
• конкурс «Надія року»;
• педагогічні читання;
• педагогічні конференції.

Разом з тим, при  організації навчально-виховного процесу слід максимально сприяти вивільненню часу вчителя для його творчого зростання. В.Сухомлинський зазначав: «Вільний час учителя – це корінь, який живить джерела педагогічної творчості». Технологія підготовки педагога до творчої діяльності включає в себе три етапи: гуманізації, компетентності, рефлексивності. Творчому педагогу притаманні такі якості: особистісно усвідомлена свобода організації педагогічної діяльності не за наказом, а за внутрішнім бажанням і мотивами; уміння брати на себе відповідальність привиявленні, вирішенні та попередженні педагогічних проблем;створення оптимальних психолого-педагогічних умов для розкриття потенційних можливостей дитини;здатність створити атмосферу активної пізнавальної діяльності, дитячої творчості.розпізнавання творчого потенціалу педагогів і поширення їхнього досвіду;спонукання (надихання) людей до творчості.спільність творчих пошуків, тобто постановка перед колективом творчої методичної проблеми, яка б пов’язувала б зусилля попередніх років роботи з даним навчальним роком і в той же час визначала перспективні лінії в розвитку творчої діяльності педагогічного колективу і кожного вчителя зокрема;визначення пріоритетних напрямків роботи школи;справжній педагогічний колектив можливий лише за умови, якщо в школі є творче ядро педагогів, об’єднаних ідеєю виховати справжнього громадянина нашої держави, а громадянське виховання – один із пріоритетних напрямків нашої роботи;взаємопорозуміння вчительської молоді і досвідчених вчителів, що знаходить своє вираження у наставництві;довіра, взаємоповага, стабільність кадрів, належний психологічний мікроклімат;готовність членів колективу приймати рішення та нести за них відповідальність;прагнення учасників навчально-виховного процесу до саморозвитку, творчості, прояви ініціативи.пізнавальна діяльність;тематична діяльність;узагальнююча діяльність НАШЕ ПЕДАГОГІЧНЕ КРЕДО. Ми знаємо: сьогодні в Україні є хороші спеціалісти в різних галузях знань. Однак не вистачає людей, які не тільки були б компетентними у своїй справі, але й могли б брати на себе відповідальність за виконання суспільно значущих завдань, які конструктивно реагували б на найменші зміни в житті суспільства. Школа бере на себе місію зростити саме таких людей. Ми хочемо, щоб школа була маленькою державою людяності, доброти, гуманізму, творчості й постійного пошуку, щоб наші випускники на все життя засвоїли: якщо хочеш БУТИ щасливим, то дотримуйся золотого правила: розум у голові, чесність у серці, здоров’я в тілі. Школа №18 – це заклад для тих, хто має плани й надії, сповнені настрою пізнавального романтизму. Ми діємо: педагогічний колектив ентузіастів намагається навчати учнів за передовими освітніми технологіями. У школі працює методична рада, яка організовує роботу щодо оновлення змісту освіти, впровадження сучасних форм і методів навчання. Ми віримо у майбутнє України, ми впевнено дивимось уперед і бачимо майбуття у світлих тонах. Знаючи, що в Україні буде розвиватись соціально зорієнтоване ринкове господарство, ми пробуджуємо в наших учнях ініціативу, підприємливість, потяг до самостійної активності у поєднанні з духом соціальної справедливості, увагою до проблем та інтересів оточуючих. Головним умінням, яким хочемо озброїти учнів школи, стає вміння самостійно знаходити й опрацьовувати інформацію, здобувати освіту впродовж усього життя, генерувати нові ідеї.

Школа №18 – це ми, колектив педагогів, батьків та учнів, які зібралися для того, щоб усі разом і кожен окремо змогли реалізувати шкільний девіз: «НЕ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ УЧИТИ, А ДЛЯ ТОГО, ЩОБ УЧИТИСЯ».